З усіх наших виїздів до зон бойових дій, ця була найемоційніша. У самому Херсоні вулиці порожні, практично немає машин та людей. Ми зупинилися на узбіччі однієї з доріг, вийшли з машини, щоб озирнутися, і раптом звідкись з'явилися люди. Вони бігли до нас і кричали «Слава Україні!», почали нас обіймати, цілувати і дорослі, і діти. Їх ставало більше за кілька хвилин, їх було вже чоловік сто. Машини, що проїжджали, всі сигналять з криками «Ми на вас чекали! Слава Україні!» Багато з Українськими прапорами підходять і просять розписатися. Сфотографуватись з нами. Загалом ми розгубилися від такого, скромні люди з простою місією та стільки слави. Прямо там ми відкрили автобус та роздали всі продукти що привезли. Добре, що взяли багато хліба. Рашисти відступаючи підірвали все, що тільки можна. Люди живуть без світла, води, зв'язку, тепла. Магазини не працювали та не працюють. Все необхідне місцеві підприємці возили з Криму та торгували на вулицях утричі дорожче. Бабусі не хотіли нас відпускати з питаннями «Що буде далі?» Місто поки закрите плюс комендантська година з 17 до 8 ранку, йде розмінування та зачистка від орків, що відстали від своїх. Але на під'їзді стоять фури з продуктами, комунальники та техніка для відновлення інфраструктури. Місто знову заживе. Згодом ми переїхали на площу будівлі Обласної адміністрації. Там було багато людей, йшла роздача гуманітарки, але люди просто приходили, щоб поспілкуватися. Настрій патріотичний люди з прапорами, замість «Здравствуйте» «Слава Україні!» І там нас обіймали та зустрічали, особливо діти. Сьогодні їм всім потрібна наша підтримка, багато що вони нам розповіли з життя в окупації та своїх потребах. Тому оперативно готуємо чергову допомогу

Все буде Україна!

​